Кафедра агрометеорології та агрометпрогнозів. Агрометеорология. Система зяблевого обробітку — сукупність окремих заходів обробітку ґрунту у період від збирання попередника до пізньої осені під ярі культури врожаю наступного року і чорний пар. Основне завдання такого обробітку — поліпшення водно- повітряного і поживного режимів грунту, знищення бур'янів, шкідників, збудників хвороб сільськогосподарських рослин, загортання в грунт добрив, створення умов для якісної весняної сівби. Ярі культури розміщують після різних попередників і з урахуванням останніх розрізняють зяблевий обробіток ґрунту після однорічних культур суцільної сівби, після просапних культур, після багаторічних трав чи на задернілих ґрунтах. Обробіток грунту після культур суцільного посіву. Основна вимога до зяблевого обробітку ґрунту після культур суцільної сівби (пшениці, жита, ячменю, вівса, проса та ін.) полягає в тому, щоб відразу після збирання врожаю поле було злущене, а не залишалось необробленим навіть на декілька днів.
Після їх збирання орний шар грунту, як правило, пересушений і ущільнений. Триває активна вегетація пізніх ярих бур'янів, багаторічні бур'яни нагромаджують про запас поживні речовини. Дозріле насіння бур'янів обсипалося на поверхню грунту.
На післяжнивних рештках і бур'янах знаходяться шкідники і збудники хвороб сільськогосподарських культур. Тому на таких полях треба створити умови для зберігання ґрунтової вологи і проникання в грунт опадів, поліпшення повітряного режиму грунту. Необхідно також загорнути грунт післяжнивні рештки і створити умови для розкладання органічної речовини і перетворення її в доступні для рослин форми. Зяблевий обробіток грунту складається з лущення стерні та оранки чи безполецевого обробітку. Лущення стерні — це один з основних заходів боротьби з бур'янами, знищуються також збудники хвороб і шкідники сільськогосподарських рослин, поліпшується водний режим і фізичні властивості грунту, що підвищує якість наступної оранки, зменшує зусилля на її виконання. Ефективність лущення залежить від якості і строкуйого проведення. Головним показником високої якості лущення стерні є повне підрізання вегетуючих бур’янів, неглибоке загортання у ґрунт їх насіння, створення поверхнево розпушеного мульчуючого шару ґрунту.
Значення ґрунту в природі й житті людини. Що загрожує ґрунту і як його охороняти. Досліди для визначення складу ґрунту. Ґрунт.. Змінюються рослинний і тваринний світ, географічний ландшафт, грунт, склад і стан атмосфери і гідросфери, мікроклімат досить великих зон. 10 груд. 2008 Приготуйтесь до перегляду презентації. зміни її складу та властивостей під впливом діяльності людини. Забруднення ґрунту.
Склад Грунту Презентація 5 Клас
Сайт вчителя фізики і астрономії Сажнєвої Євгенії Борисівни.. Презентация Состав почвы. Презентация подготовлена на основе УМК А. А. Плешакова «Мир вокруг нас». Разработка призвана рассказать ученикам о составе почвы и..
Якщо поле злущити одночасно зі збиранням врожаю або відразуза ним, то лущення буде високоякісним — робочі органи лущильників йтимуть рівно на встановлену глибину, ґрунт добре розпушуватиметься, а бур’яни підрізатимуться. Строки лущення. Лущення слід проводити одночасно із збиранням врожаю попередньої культури або слідом за ним. Навіть при незначному запізненні з лущенням грунт пересихає, втрачає тіньову спілість і ущільнюється, що значно погіршує якість наступного обробітку. Глибина лущення і знаряддя, яке використовують для нього, залежать під типу забур'яненості поля і стану грунту. На полях у разі засміченості малорічними бур’янами в поліській зоні і підзоні достатнього зволоження лісостепової зони лущення слід проводити дисковими лущильниками (ЛДГ- 1.
Охорона ґрунту. Завантажити презентацію. Презентація по слайдам: Слайд 1. Ясно з давніх пір людині, Що без грунту їй біда.. Завантажуйте презентації PowerPoint на різні теми з біології, географії, фізики, Презентація " Грунт " · Презентація "Вплив вологи на живі організми ".
ЛДГ- 1. 5, ЛДГ- 2. Лісостепу — на 6 – 8см, тоді як у степовій зоні — на 8 – 1. Більш глибоке (на 1. За мілкого лущення такої стерні значна частина вегетуючих бур’янів не підрізається і до оранки вони утворюють зріле насіння, внаслідок чого поповнюється їх запас у ґрунті. Поля, забур'янені коренепаростковими бур'янами, обробляють лемішними знаряддями чи культиваторами- плоскорізами на глибину залягання основної маси коріння з вегетативними бруньками, тобто на 1. Ще ефективніше лущення для боротьби з бур'янами на таких полях, де його проводять двічі: перший раз — відразу після збирання врожаю дисковими знаряддями на 6—8 см для загортання в грунт насіння і підрізування вегетуючих бур'янів і другий — лемішними знаряддями чи плоскорізами на глибину 1. Краще обробляють і повніше знищують вегетуючі бур’яни лемішні лущильники.
Ці знаряддя забезпечують підрізання підземних органів коренепаросткових бур’янів, підвищують водопроникність ґрунту і гарантують вищі врожаї ярих культур. Завдяки поліпшенню водно- поживного режимів і повнішому очищенню ґрунту від бур’янів урожайність ярих культур після лемішного лущення вища, ніж після дискового. За відсутності лемішних знарядь для лущення на глибину 1. КПШ- 5, КПШ- 9, КТС- 1. Остання, прикриваючи ґрунт, у 3 – 5 разів зменшує змивання ґрунту і запобігає утворенню ґрунтової кірки після злив.
Зяблева оранка — це основний захід осіннього обробітку грунту. В результаті оранки знищуються бур'яни, які з'явилися на злущеному полі, загортаються в грунт добрива і післяжнивні рештки. Після оранки значно поліпшуються фізичні властивості грунту, посилюється його біологічна активність, створюються умови для нагромадження поживних речовин і вологи. Оранка є також ефективним заходом боротьби з шкідниками і хворобами. Зяблева оранка дає можливість своєчасно провести у господарствах передпосівні роботи і сівбу ярих культур в оптимальні агротехнічні строки. Строки зяблевої оранки чи безполицевого розпушування визначаються фізичними властивостями і вологістю ґрунту, ступенем і характером забур’яненості, тривалістю післязбирального періоду, можливостями господарства щодо попереднього внесення добрив (особливо органічних), наявністю післяжнивних культур, енергетичних ресурсів і необхідної кількості плугів чи плоскорізів. За строками проведення зяблевий обробіток може бути раннім і пізнім.
Зяб ранній — поле, на якому основний обробіток проведено у літні місяці, а зяб пізній— поле, на якому основний обробіток проведено наприкінці осені. Оранку доцільно починати на полях, де ґрунт має кращі фізичні властивості (легкі і середні за гранулометричним складом), на більш забур’янених і засмічених площах малорічними бур’янами і тих, де у цьому році не вносять органічних добрив. Після цього орють ґрунти з гіршими фізичними властивостями, які схильні до ущільнення і запливання Рання оранка має здебільшого низку переваг перед пізньою.
Адже рано зоране поле має вищу водопроникність, тому добре вбирає вологу опадів. Тим часом рання оранка зумовлює інтенсивніше проростання насіння бур’янів минулих років, яке вивертається з глибших шарів.
Якщо ж оранку проводять із запізненням, коли температура повітря і відповідно ґрунту вже низька, насіння бур’янів восени проростає слабо або зовсім не проростає, тому їх сходи з’являються вже навесні і забур’янюють посіви культурних рослин. Тому як засіб боротьби з малорічними бур’янами рання оранка ефективніша у районах з тривалим теплим післязбиральним періодом. Найкраще зяблеву оранку починати при масовому з'явленні сходів бур'янів, що спостерігається здебільшого через 2— 3 тижні після лущення. Однак у посушливих умовах сходи бур'янів не завжди з'являються у зазначені строки і оранку починають до їх проростання. Якщо з будь- яких причин ранню оранку не проводили, то при появі сходів бур'янів здійснюють повторне лущення леміщними знаряддями на 1. У районах з тривалим післязбиральним періодом для боротьби з багаторічними кореневищними і коренепаростковими бур’янами проводять 2 – 3 лущення, а зяблеву оранку переносять на кінець вересня — початок жовтня. Для поліської зони України оптимальними строками оранки після дворазового лущення стерні слід вважати перші дві декади вересня, для лісостепової — другу половину вересня — першу половину жовтня.
Степу України. За цих умов для знищення бур’янів слідом за збиранням попередника проводять одне – два, а інколи і три (8 – 1. Обробіток грунту після просапних культур та багаторічних трав. Зяблевий обробіток ґрунту після просапних культур має свої особливості. Це пов’язано з тим, що просапні культури (цукрові і кормові буряки, кукурудза, соняшник, картопля, багато овочевих культур) мають тривалий вегетаційний період, поле звільняється від них значно пізніше, тому на таких полях обмежена можливість підготовки ґрунту з осені під наступні ярі культури. Крім того, просапні культури вирощують із широкими міжряддями і внаслідок систематичного ретельного догляду (розпушування міжрядь в період вегетації) поле очищається від бур’янів.
Під час визначення системи зяблевого обробітку ґрунту після збирання просапних культур беруть до уваги ступінь ущільненості орного шару і вміст у ньому вологи, наявність післязбиральних решток, строки і способи збирання попередника, забур’яненість поля, гранулометричний склад і вибирають найоптимальніший спосіб основного обробітку ґрунту. Якщо поле забур'янене кореневищними чи коренепаростковими бур'янами, проводять лущення дисковим чи лемішним знаряддям. Для подрібнення післяжнивних решток дискують також поля з- під кукурудзи, сорго, соняшнику. Лущення завжди поліпшує якість оранки. Найчастіше слідом за збиранням картоплі, буряків і моркви проводять один із заходів основного обробітку ґрунту (оранку, безполицеве розпушування чи дискування).
Якість оранки після кукурудзи і соняшнику підвищується при застосуванні двох'ярусних плугів (ПЯ- 3- 3. ПНЯ- 4- 4. 0), які краще, ніж плуги загального призначення, загортають післяжнивні рештки. У Поліссі після картоплі і буряків замість оранки під ячмінь можна застосувати дискування на глибину 1. Слідом за збиранням кукурудзи, соняшнику і сорго для якісного подрібнення рослинних решток перед основним обробітком поле доцільно злущити важкою дисковою бороною, що поліпшить якість оранки.
Для оранки бажано застосовувати двоярусні плуги, які краще загортають у ґрунт рослинні рештки, ніж плуги загального призначення. Після культур, які пізно збирають, оранку проводять при першій можливості, не чекаючи проростання бур'янів. При цьому поле повинне входити у зиму у гребенистому стані, оскільки вирівнювання зябу, піднятого у пізні строки, призводить до недобору врожаю та посилює водну ерозію.
Головне завдання при обробітку ґрунту після багаторічних трав полягає у тому, щоб позбавити життєдіяльності надземні і підземні органи зібраної культури та створити умови для розкладання органічної речовини.